Тарас ЛЕОНІДОВ

ЛИСТ ДОДОМУ

Тут майже не пишуться вірші,
Не сняться щоночі слова…
На півдні усе-таки гірше—
Жар очі мої залива,

Усі більш сердиті за наших,
До зливи — повітря тяжке;
Щоправда, базари тут кращі,
Та й ціни помірні, проте

Все згадую місто, де мама —
Вже сива її голова…
Тут — мова чужої держави
Розпечені сипе слова.

23 червня 1992 року.