Леся УКРАЇНКА

КРИМСЬКІ СПОГАДИ

11. БАХЧИСАРАЙСЬКА ГРОБНИЦЯ

Палкого сонця променi ворожi
На кладовище сиплються, мов стрiли,
На те камiння, що вкрива могили,
Де правовiрнi сллять, пiдданi божi.

Нi квiтiв, нi дерев, нi огорожi…
I серед пустки, наче на сторожi,
Стоїть гробниця. Тi, що в ній спочили,
Навiки в нiй своє iмення скрили.

З чужого краю тут слiвцi бували
I тiнi бранки любої шукали, —
Витає ж тута iнша тiнь, кривава:

Нi, тута не лежить краса гарема,
Марiя смутна чи палка Зарема, —
Тут слочива бахчисарайська слава!

***