* * *
Ентеос — той, у кого вселився бог
А бог танцював, молодий, позолочений,
І дзявкали в такт йому грубі браслети.
А плем’я дивилося: — наче із хмар зійшов —
І мусило бога на зорі роздерти.
А бог танцював — осипалося іскрами,
Земля обгорала, лишалися шрами,
А плем’я дивилося: він бо був істинний.
Роздерли й рознесли в домашні вігвами.
А діти ще гралися тими браслетами
І навіть старалися в такт танцювати.
А плем’я дивилося: де їм до Ентеоса
Кривавими зорями небо гойдати.
***
© Олеся Лященко. Всі права застережені.