* * *
І не сприймає вечір ніч.
Дзвіниця-тінь по комусь править.
Глухі застуджені удари,
Мов стукіт серця вдалині.
І вечір падає на сніг,
І по життю веде рукою.
Нема ні тиші, ні спокою,
Лиш стукіт серця вдалині.
— Чекай, спинись, — волає ніч.
Дзвіниця-тінь по комусь править.
І глухо падають удари,
І розбивають світлий німб.
***
© Олеся Лященко. Всі права застережені.