* * *
В. Юхименку
Виплести стежку — хто б не пішов,
Забув свої іграшки на підвіконні,
Намисто з пробитих всередину сонць —
— Хай ще полежить?
Виплести стежку — аж руки болять,
Буде з того на білизну мотуззя.
На підвіконні два янголи сплять.
— Закрий двері.
* * *
Босо по сходах — скотяться дзвоники.
Ручку дверей — і боятись нема чого:
Мам купила ще світла і коника,
Буде тобі, непутящому.
Вікна всі навстіж — аж скло перелилося.
Очі в вікні — наче здалеку музика.
Там, у вікні, ходить з теплими крилами
Світло розстібнутих ґудзиків.
* * *
Витерти губи — вир на воді.
Нумо пливти до судоми в суглобах.
Сонце камінчики золоті
Витрусить зверху із торби.
Нумо пливти — ти не мужній, не злий,
Зняв із грудей всі дитячі подоби.
Тіні пливуть як вінок з голови
І зупиняються в тобі.
***
© Олеся Лященко. Всі права застережені.