* * *
В. Б.
Коти розплакались як діти,
Що прищемили в дверях пальці.
Дорога вилилася з відер
Зі змилків вицідженим вальсом.
Дорога вгризлася невинно,
Як синя жилка під сорочку.
Ти був піддатливий, як глина
І перетомлений, як зодчий.
Коти розплакались тривожно.
Дорога шерхла в них на лапах.
Ти був відкритий, ніби ложка
В руках у сонного Аллаха.
Ти був неначе ручка мідна,
Приплюснута вечірнім сонцем.
Твоя дорога в тобі квітла.
Коти услід відчули тонко.
***
© Олеся Лященко. Всі права застережені.