* * *
Білі скрипки стримлять кам’янисто,
І рука партитурами сколота.
Очі ніжним тоненьким листям
Із дрібними прожилками золота
Вибігають на камінь неприбраний —
Камінь пилом стікає просіяним.
Небо падає квітними липами
І заплутується поміж віями.
***
© Олеся Лященко. Всі права застережені.