* * *
Продамо її в місто замерзле,
Щоб налякано падала в ноги.
Білі пальці, як пещені пензлі,
Малюватимуть дзвін на порозі.
Продамо її в місто не краще,
Де господар напився і винен.
Він відкриє дверцята, побачить
Вбогу замкненість клавесина.
Він майстрів, прибиральниць покличе,
Буде ноти невміло і вдячно.
Поверни її в місто обличчям —
Ніжні пензлі злякались і плачуть.
***
© Олеся Лященко. Всі права застережені.