* * *
чужі міста
обвислий югендштіль
блакитна кров інцестів постмодерну
я Кловісе остання із Клотільд
тому тобі без мене так холерно
я знову там де ситить пересинь
де кожен слід взивається на ймення
летять у жерла дароносних скринь
мої хапливі стислі одкровення
за день дозрівши до терпких плодів
за місяць коронована на слово
столицю відьм і копійчаних дів
прийму безкровним посагом
і знову
в чужі міста
в захриплу заметіль
приходжу пішки
повертаю вершо
я Кловісе
остання із Клотільд
тому тобі рекомо бути першим
***
© Ліда Мельник. Всі права застережені.