Ліда МЕЛЬНИК

СІЦІЛІАНА

коли приходить час
вселенської печалі
він яблуко причасть
достиглого мовчання
він жовта алича
неструшеного жалю
що на іконостас
емалевого чану

і вариво пряне
в словах поволі гусне
який терпкий момент
який солоний усміх
перебродилий мед
підзоряних акустик
допишу цей сюжет
все інше скажу усно

тепер без ком і рим
а може і без літер
нехай в орґани ринв
вихлюпується вітер
мов дивний піліґрим
з античностей і мітів
в передчутті пори
у заклинанні літа

***

© Ліда Мельник. Всі права застережені.