* * *
Пахнуть тобою луки,
Досі ще молоді.
Щастя хмільної муки
Нас потрясло тоді.
Слалися пишним квітом
Луки тобі й мені…
Губи напіводкриті
Сохнуть, ждучи, в огні.
Губи — дання пахуче,
Губи — дання п’янке.
Тіло твоє жагуче,
Трепетне і тремке…
***
© Степан Литвин. Всі права застережені.