Василь МАХНО

* * *

в теплому хутрі нью-йорка — лисяча мордочка сого
місцева колонія чайок пильнує черговість припливів
і присутність пейзажів — які виникають з нічого
як мислі фламандський живопис — підкріплений пивом

сидіти при морі — в кав’ярні яку зачиняють на зиму
зимовий період найдовший — в те вірить чаїний оркестр
чи може він скиглить — чи може рибалка симон
розвішує сіті — смолить човни — і вічно йому на заваді: кудлатий пес

може отой рибалка і називається симон — чи може
ти його запитати забудеш — бо чайки сідають на пірс
їх паперова музика — і дерева рип — і надщерблений ножик
яким відчиняєш молюски — чистиш рибину — тупий

зима — се роман із продовженням — теплого хутра ворс
недбальство земного побуту — скоропис рядків
звід законів — читання яких стимулює чаїний хор
і тебе — роздивлятись довкруж що надто схоже на кін

твій щонайменший досвід що сплутує зиму з земним
досвідом відчувати тяглість від додавання припливів і літ
нічим тебе не потішить — і буде тільки одним
доданком — що випадково заплив у сіть

симона — чоловіка що пильнує кав’ярню — щодень на ногах
хлібець подробить для чайок — зиму кляне
він не читає віршів — тільки псалми — монах
чи просто любитель чайок — що зрештою теж мине

***

© Василь Махно. Всі права застережені.