БРУКЛІНСЬКА ЕЛЕГІЯ
щоранку пекарні єврейські відчиняють з пітьми
перше що добігає — схожий на прудкість лисиць —
запах цинамону — розтертих із цукром яєць —
до цегляних синагог — і це є початком зими
бо тісто пахне сосною і зірваний вчора жасмин
разом із часником і цибулею сиґналить тобі з полиць
од сьомої починається лящання металевих замків
іржання сабвею — перегуки вуличних продавців —
вантажники носять фрукти залежно від попиту й цін
і кавуни смугасті схожі на тигрів з боків
а гарбузи галувинські — на голівудських дів
вантажники мексиканці — на олімпійських борців
а школярі підскакують: ось — жовтий шкільний автобус
стара підмітає вулицю — смердить дешевий тютюн
бруклін вовтузиться зранку — скаржачись на самоту
на драконячу ненажерливість і на свою хворобу
на металевий міст, що вигнувся наче хобот
на це муравлище люду що знищить колись сатурн
хасиди — мов чорна смородина — обліпили гілля синагог
вони виноград арамейський — уманська глина і клей
дратва якою зшиває темні слова юдей
накинувши талес на голову — йому щось шепоче бог
і діти його щебечуть — мов райські пташки — бо
виспівує йому бруклін хлібом і рипом дверей
кожним коліном юдейським — рядком що теплий як сир
геометрією кабали — камінням єрусалиму
співом жінок в пекарні які наковтались диму
калаталом перед суботою — і молоком від кози
християнин — до пекарні; до синагоги — хасид
і — зголоднівши бруклін — ковтає слину
***
© Василь Махно. Всі права застережені.