Василь МАХНО

ПРО ГАМЛЕТА

Гамлет переходить із театру до театру

(мабуть через прикрий характер)

залишаючи віслюкуватих режисерів

у повній розгубленості:
отак читати отой монолог
чи так не читати

їхні поради заплутують акторів

актори заплутують глядачів — які також намагаються зрозуміти:

звідки з’являється і куди зникає тінь Вітця — що каже померлий король синові —

чому зрада така слизька — мов змія —
чому бідний Йорик щасливіший від тих
хто дивиться на його череп відкинутий Гамлетовим черевиком

що ж глупота людська — переходячи з Гамлетом

із театру до театру

плодить —
:полки режисерів
:дивізії акторів
:армії глядачів

:придуркуваті коментарі шекспірознавців
і театральних рецензентів

і це неможливо здолати

1) офеліє — дівчинко з передмістя — сівши при березі океана — додаю припливи сумнівів —
і віднімаю відпливи впевнености — напевне що зіб’юся у підрахунках
ніколи не знав математики — ніколи не вірив що меч продовження життя а стебло продовження смерті — що янголи небесні коли збираються до гурту схожі на зведенят — що їм ділити? — чий жереб?

2) квітка офелія — арфа офелія — я ще не придумав тексту який захистить її тіло та її звук — цього нема у п’єсі — тому так нервово вона доспівує свою пісню — в якій ділять жереб янголи

Гамлет відбувся прем’єрою:

газети з рецензіями використали за призначенням

місто: гадає що порозумнішало на одну соту гамлета

актори: що зіграли у своєму житті найкращі ролі

офелія: що вивільнилася — і перетворилася на звук

режисери: що їм уже не вдасться повторити такі знахідки
уяви (бо що ж театр як не знахідка уяви)

і тільки п’яні бутафори вважали що забагато сміття:
забагато акторів — забагато недопалків
забагато слів
про слова

прем’єри вони не бачили
та й навряд чи колись побачать

бо йдуть до театру з чорного входу
почорнілі від горілки

але все ж таки
бути чи не бути?

***

© Василь Махно. Всі права застережені.