+ + +
усе забуваєш – дрібнішає вушко голки –
верблюд уже не пролазить – і сієш крізь сито літ
порох води і часу – цезарів і пророків –
звірів як темні числа – камінь як хліб
якби усіх позбирати під капелюхом сита
мабуть – се і є хліб вигнання – присутні вода і сніг
світ у зернятку світла – і теслі небесного зшиток
наче уявну предметність – волячий скріплює ріг
в оці орла відчитаєш – вогонь і пекучі стріли –
лев положився як пагорб – як довга жовта ріка
зерно усякого досвіду – у суті своїй – змертвіле
змерхла маріхуана – спожита на хліб мука
поводирям не треба іти на запах – їх двері
прочинені – їм важливо жити отут – сей край
у їхніх змислах – в уяві – білий листок паперу –
а записи: плетені сіті – а пагорб: завжди гора
якомусь камінню потрібно дихати – хтось подібно
мусить лежати каменем – ковтнувши мовчання – їх
усе у минулому – у вічках парчевої сіті – хибні
креслиш пропорції – кажуть – не прочитавши своїх
янгол – се вірш – се звуки – світильники – луни
мислі як вушко голки – білої глини печать
усе забуваєш – метелики як парфуми
різними барвами світять – навіюючи печаль
***
© Василь Махно. Всі права застережені.