ПІД ТІННЮ
Я в тінь твою уляжуся, я ж плід,
що від твоїх галузок одірвався,
та відкотитися далеко все ж не зміг.
Услід мені ти котиш погляд свій,
а я під тінню, на дзеркальній таці
неначе. Я — всього лиш слід.
Від тіні відриватися не слід.
В ній — корінь мій. Нехай світило
кружляє, тінь твою на захід і на схід,
на північ і на південь відкидає. Під
його стежками розправляє крила
твоєї тіні стриманий політ.
Я в тінь твою уляжуся, у ній
лежатиму яйцем, крихким, слухняним,
вслухатимуся в ріст і крок років.
Живитиму свій корінь. Мертвий рій
в дуплі твоїм. Я ж пасічником стану
твоїх медів, що в пам’яті моїй.
***
© Оксана Максимчук. Всі права застережені.