Марія МАКУХА

МІЙ БОГ

Мій Бог – недомовлене Слово,
Це – зірка гвіздком у серці,
Це – вічна сумна колискова,
Пройнята солодкістю смерті.
Політ у останнім вагоні,
До неба в астральні обійми…
Бог – це усе, що солоне:
І сльози, і море, і піт мій;
Це, також, ланцюг випадковостей,
Що склалися як доміно,
Мій Бог – це просвітленний Домінус,
І в небо пробите вікно.

червень 1998 р.