Олеся МАМЧИЧ

* * *

Я вірю глибоко  і гостро
Одухотворені обличчя
Здається майже ліхтарі

І мовби янголи виходять
Зі стін музейної Софії
І мовлять: знову буде храм!

Дівчатка білі як хмаринки
Несуть почате ледь дитинство
В руках як в келихах тонких

І кожен промінь стільки світла
Кладе на місто худорляве
Що кожен камінь має смисл

***

© Олеся Мамчич. Всі права застережені.