* * *
Ти повертаєшся в це місто,
тебе дощі зустрічають осінні,
вітри сильнішають, і листя
лягає в стін нетлінні тіні.
Ти не готовий до зміни погоди,
ти не змайстрував відповідний настрій.
В туфлі твої просочились холонучі води,
в душі відцвітаючі айстри.
І, оминаючи баюри, обережно
виводь за межі власне тіло —
любов твоя не безмежна,
провина не відболіла.
***
© Сергій Мекеда. Всі права застережені.