АНДРІЇВСЬКИЙ УЗВІЗ
Ступаю на твій старечий хребет,
на нерівно-нервову структуру,
де ятки, мов сопла потужних ракет,
готові угору піднести культуру.
Яке небачене жлобство брести отак
з маленькою фігою в кишені —
в ній має лежати дукат чи п’ятак,
чи відчуття незбагненні.
Але я байдужий і трохи спітнілий
повз ряд сувенірів, полотен помаду
виходжу нагору, де дим і бацили.
Культура позаду.
***
© Сергій Мекеда. Всі права застережені.