Сергій МЕКЕДА

CLYSMA

Коли, порушуючи тіла структуру,
мені мають ставити клізму,
на цю понуру процедуру
я дивлюсь крізь призму фаталізму.
І врешті яка різниця,
чи загляне в кишечник мій
ця санітарка блідолиця,
цей товстелезний водолій,
бо я вже повернутий задом —
нема вороття і немає облич.
Позаду команди розбавлені матом
й водою наповнена гумова річ.
Позаду ти дивишся байдуже,
як медицини хворий неофіт
лежить біля тебе, мов калюжа,
наповнюється, мов водопровід.
Помірно стукоче по вікнах палати
вода, яку колись віддали небу.
І вода, яку не треба ковтати,
щось белькотнула про потребу.
Швидше відро підставляйте, паяци,
голки і скальпеля білі адепти!
Вже пізно. Міняйте матраци,
вмокайте рецепти.

***

© Сергій Мекеда. Всі права застережені.