Марія КРИШТОПА

* * *

І знову наївно мрієш
Сховатися від безглуздя,
Вчорашнім сьогодні міряєш
І нитку початку губиш.
Тобі роздають поради,
А їх чомусь слухать важко.
У снах твоїх конокради
Згубили протестів в’язку.
Ти можеш закрити очі,
Але невелика користь.
Хтось пафосно і пророче
Словами насмітить в совість.
А ти знову станеш чистим
І підеш на прощу неба.
Ілюзії мертві крихти
Щедрують вночі для тебе.

***

© Марія Криштопа. Всі права застережені.