* * *
Ще вчора заглядав, як в сховок, до гнізда,
і бачив щілин шість, шість отворів жаждливих,
зозуля перелітна вже з голосу спада,
і зелен-світ постав сьогодні, наче диво…
Спустошилось гніздо, і ти немов збіднів,
бо ж до колишніх втрат щось нове додалося,
виходить, збагатів: додав до інших днів
і листя, пташенят і… все, що віднялося…
Та що тобі до тих арифметичних дій,
куди ти ластівок відклав на рахівниці?
І про гніздо забув, і виводку зрадів,
і упізнав себе в розширених зіницях…
***
© Павло Мовчан. Всі права застережені.