Павло МОВЧАН

ОДМІНИ

Сніг згинув так, як і прийшов —
ніхто за ним не біг, не плакав.
Одна осталася ознака:
блакить збігала з підошов.
Його топтали цілу ніч
червоні коні басовито,
його ганяли по струні
позмінно скрипалі сердиті.
І згинув сніг. Блакитний шлях
аж за село котивсь поволі;
і синій цукор на столах
зернивсь в солянках замість солі.

***

© Павло Мовчан. Всі права застережені.