VII. ПЕРЕГОВОРИ ПАЛА І НАПА
(Зображення на чаші із Гайманової Могили)
Пал:
І ти цар — і я цар,
Через те і шана.
Злотом шитий брацар,
Кунтуші в басанах.
І ти муж — і я муж,
Лицарі, не парії.
І ти дуж — і я дуж,
Мало чи не Дарії.
І ти скіф — і я скіф,
Світ наш посполитий.
Тож бере мене сміх —
Що нам ще ділити?
Вип’єм краще вина
За своє лицарство!
Наша віра одна,
Тож одне і царство!
Нап:
І ти цар — і я цар,
Тож устигнем випити.
В міднім сяйві брейцар
Не ґирлиґи — скіпетри…
І ти муж — і я муж,
Виняньчені січами.
І ти дуж — і я дуж
Батьківськими звичаями.
І ти скіф — і я скіф,
Від Папая іже.
Та твоя земля до сих,
А від сих-о — ні вже!
Буде бій — нарівні
Станемо до бою.
Та не світить мені
Бути під тобою!
Хитрування ж тут преч,
Царю, не годиться!
Щось при цьому по меч
Тягнеться правиця.
***
© Борис Мозолевський. Всі права застережені.