ЖІНКА ІЗ ПЕРЕДМІСТЯ
11. ОСІННІ СОСНИ
Пройдемося до кемпінгу —
І скінчено, і все.
А явори пікетами
Виходять до шосе.
І сосни у Святошині,
Від сонця голубі,
Пливуть назустріч осені,
Вклоняючись тобі.
Неначе двійко чаєчок
Над стомленим шосе,
Очима попрощаємось,
І вітер рознесе
На всі чотири сторони,
Як листя із берез,
І наші дні, і стогони,
І радощі без меж.
І сосни у Святошині,
Струсивши хмари з крил,
Від крику перекошені,
Зламають небосхил.
***
© Борис Мозолевський. Всі права застережені.