Поліна МИХАЙЛЕНКО
* * *
Дай мури розлуки
завити словами,
Й пустити фасадом
плющевий пагін.
І хай би мурахи руді
поточили
Ті мури своїми дрібними зубами.
Засіяти б просом
веселого сміху
Круг мурів тих поле
й полити сльозами.
І стало би просто і легко чекати.
А люди зі скуки би стали брехати.
***
© Поліна Михайленко. Всі права застережені.