Поліна МИХАЙЛЕНКО

* * *

Дай мури розлуки

завити словами,

Й пустити фасадом

плющевий пагін.

І хай би мурахи руді

поточили

Ті мури своїми дрібними зубами.
Засіяти б просом

веселого сміху

Круг мурів тих поле

й полити сльозами.

І стало би просто і легко чекати.

А люди зі скуки би стали брехати.

***

© Поліна Михайленко. Всі права застережені.