Поліна МИХАЙЛЕНКО

* * *

Роздерли душу на шматки

слова

І шмаття те туманом

сплива.

Слова, яких не волів,

не кликав,

Які приходять щастям

і лихом.

Немає порятунку,

нема,

Коли крізь очі – болем –

слова.

Сліди од слів не чорні –

червоні –

З паперу пропікають

долоні.

Слова, яких не знати б,

не чути б,

Які забути треба.

Забути б …

***

© Поліна Михайленко. Всі права застережені.