ПЕКЛО
Врочистий барабанний дріб у грудях,
Слід батога лишився на спині:
У далеч, що від правди і до блуду
Мчать верхи, а вертають – по стерні.
Як люблять, так і гублять – з головою,
Довіриш руку, а її відкусять;
Стають однаково злодієм і слугою –
Один раз захотів, а вдруге – мусить!
І на скрижалі кинули злим оком:
Переливати вміють добрі люди
З пустого у порожнє – з кожним кроком
Наближуючи день страшного суду.
***
© Оксана Миколюк. Всі права застережені.