Галина МИРОСЛАВА

* * *

Діти тягнуться за роками,
Вечір проситься на виски,
Біле носить слова, що ранять,
Чорне силиться в сон втекти.

Витривалі напрочуд тіні,
Погляд давній, волога вій,
Серцю миле лише окриле,
Імпульсивне.
У сонячний стрій
Тихо вбрані останні вірші.
Поглинаючий ходить час,
Добачаючий значно більше
За
всіх
нас.

***

© Галина Мирослава. Всі права застережені.