Галина МИРОСЛАВА

РАМИ

Петрові Гуменюку

Простір,
натягнутий на рамку,
Зависає між страхом
бути зачиненим в клітку
І страхом не впізнати себе,
Заблуканого між лезами
стискаючої владності
І
стримлячої непідкореності.
Себе,
випнутого підшкір’ям назовні,
Себе,
затягуючого вуста
в тремтячу серцевину.

***

© Галина Мирослава. Всі права застережені.