ТАКИЙ ВЖЕ ДЕНЬ
Такий вже день,
Що моторошно,
Мов
жебрак сухий
Тріпоче перед вами,
Хапаючись заучено словами
Весь за подоли.
Шерхіт підошов*.
Мерзлотний страх.
Ця пустота утробна
І погляд крізь.
І те саме без втоми.
Затискуєшся.
Нітишся.
Судомиш.
Кричиш очима.
Тінь лягає лобна.
Погробна тиша.
Порожнеча довбна
І глухота.
І стільки тісноти.
І є куди
й нема куди
іти.
***
© Галина Мирослава. Всі права застережені.