ВРОСТАННЯ
Тамілі Логвин
Поки крапка ще око
І зіниця втяга
Цю умовність глибоку
безконечності для
Називного відмінку
Родових перемін
Віддаєш себе люблячи
Для знаходження
й з тим
Відкриваєш як книгу себе і світи
і орудуєш
знаючи місце де ти
В зміст виносив своє
В зміст
виносив своє
Несучи через погляди серцем
п’янке
Оглядаючись з подивом
Сипав роками
Де за комами коми
поза дієсловами
***
© Галина Мирослава. Всі права застережені.