* * *
Вітер знову і знову гасить твою свічу
Затуманюючи
Вигинаюсь щоб втримати рівновагу
Боюсь
Боюсь боятися
Знаю
це буде
Небо розтуляє обійми
І ти входиш у той
Інший світ
Боюсь
Боюсь плакати
Щоб не порушити легкості
Задля якої ти тверднеш
О так
Шукаючи щоб загубитись
Ти з геніальною неуважністю уважного
Губився щоб віднайтись
А я боюсь
Боюсь втрачати
Хочу нанизати простір
Уроче обійнявши його совісною любов’ю
На час
Боюсь думати
Знаю
це буде
Гасне розпалена свічка
Небо розтуляє свої обійми
вбираючи тебе
А я не в силах
Затулити тебе
від
долі
***
© Галина Мирослава. Всі права застережені.