ВЕСІЛЛЯ
(для “Гопак-опери Конотопська відьма”, музика Ігоря Поклада)
Заграй, музико, весело,
гей, утни нам на все село!
Ти людей розбуди,
У мій двір приведи!
У барвистім у віночку,
у прозорім серпаночку,
у шовкових стрічечках,
у козлових чобітках!
На конику вороному,
на сідельці золотому,
на чепраку дорогому,
на малиновім поводу, —
козаки ведуть молоду, —
на зеленім, на драконі,
на перловім, на грифоні,
на леб’яжих подушках,
оксамитних килимах!
Козаки комонні, дужі,
у них мечі харалужні,
в них списи до небеси,
а шаблі аж до землі,
копитами коні б’ють,
вірні друзі посаг везуть!
Заграй, музико, весело,
гей, утни нам на все село,
ти людей розбуди,
на майдан поведи!
Ідуть діти з калачами,
ідуть діди з онучками,
йдуть сліпі, ідуть каліки
і п’яниці. І музики
грають в скрипочки з басами,
у бандури з сопілками,
у цимбали, бубни б’ють.
дріботять, гей, підківками,
на весь світ весілля тнуть!
А за ними — дружки й бояри,
за дружками ідуть до пари
сивоусі куми й кумочки
і свати, і свахи, як бочки!
Мужі, жони і дівчата,
і цигани й циганчата,
і старці, і старченята,
і співають на весь рідний край.
І рум’яний, і багатий,
із пучками рути-м’яти
в рушнику несуть
коровай!
***
© Єва Нарубина. Всі права застережені.