* * *
Мовчить земля на зойки зір.
Скрипучий сніг, тріскучий іній.
В безодні ночі очманілий звір
самотньо на морозі стигне.
Німота божевільна стисла нить
ріки, яка в огнях горішніх.
Свідомість дикий регіт льодянить.
Місяцесталь нестерпно вуха ріже.
Блискучосферо здибилися очі
на спалах світла ув імлі.
Ваш погляд щось сказати хоче?
Мовчання зір — на зойк землі.
***
© Іван Ольховський. Всі права застережені.