Іван ОЛЬХОВСЬКИЙ

* * *

Сльотаво. Холодно очам.
Край саду яблуня вмирає.
Востаннє висохлим гіллям
вклоняється мені навзаєм.

Така тонесенька печаль
тремтить, як павутинка біла.
В ногах — багрянець і земна печать…
Дощі полощуть грішне тіло.

***

© Іван Ольховський. Всі права застережені.