* * *
Не вибачайтесь… В мене доста слів,
аби впокорити і утішати душу.
Єдине, що болить і що сказати мушу:
не вибачайтесь головами слів.
Не оглядайтесь… Все, що не збулось,
мабуть, не мало золотої волі.
Така вже доля, коли сили кволі…
Не оглядайтесь, як це робить хтось.
Ні, не жалійте, що така судьба
підкинула не ті випробування.
Хай перша мить згорить, як мить остання…
Ні, не жалійте в світі цім раба.
Не проклинайте… Болю і жалю
замало, щоб очистить звуки.
Які ж бо вже холодні теплі руки…
Не проклинайте… Я ж бо Вас люблю.
***
© Іван Ольховський. Всі права застережені.