Наталія ПАЛІЙ

* * *

Краплі з дахів
падають наче прокляття
Стукають по підвіконню
як по серцю
Горять мов свічки
і згасають мов зорі.
Схожа на самотнього Гамлета
чужих епох
Я стою на вершечку чекань
Сподіваючись на доторк зради
як на спасіння.
Надія опливає
свічками болю —
Все це було
після мене.

***

© Наталія Палій. Всі права застережені.