КИЇВСЬКІ ЕТЮДИ
Іноді мені хочеться сховатися десь
у твоїх закутках
Місто моє
Стати чи не найдрібнішою з мільйона
краплин
Твого змученого снігом серця
І божевільно марити твоїми снами
Вдивлятись у твої очі
щоб побачити там вічність
Замість піщаних химер
Що я будувала на твоїх руїнах
Іноді мені хочеться втекти від
тебе
Місто моє
Коли в сірому плині часу
Ти стаєш такою ж химерою
На руїнах моєї душі
Коли в мене здається відібрано
небо
А калюжі і зорі
Раптово змінялись місцями
А часом я просто люблю тебе
Місто моє
Коли ти схоже на мене
У своєму гіркому шуканні того
У що можна повірити
хоч би на мить
Тоді я зростаюся з тобою
Бо ти — моя печальна кам’яна тінь
Тоді я малюю тебе
Тоді я найменше тебе знаю
***
© Наталія Палій. Всі права застережені.