* * *
Я ніколи не марила морем:
Воно зрадливе,
Як остання коханка
Останнього імператора.
Я ніколи не снила горами:
Вони недосяжно — відверті.
Жодне з нас іншого
не упокорить…
А під небом — чи потрібна
рівність?
Я одвіку дихала степом
Безкінечно — гіркого болю,
Полиновим чаром віків
Берегла задуману пам’ять,
Пам’ять про попіл…
***
© Наталія Палій. Всі права застережені.