* * *
Якщо стояв над прірвою
І вниз дивився ти,
Зумів, мабуть, безмірно
Спізнати страх святий.
Страх перед згубою
(А ще себе ти не прирік)
А хтось рукою грубою
Наміривсь вкоротити вік…
Який же страх обтяжливий
Скувати може все життя!
Подумай ти розважливо
Тут страх святий, там забуття.
***
© Анатолія Панас. Всі права застережені.