* * *
Не шукай мене в зимах,
Мене там нема:
Я в травах, деревах і квітах.
На ноті мінорній замовкла струна,
По-новому щоб задзвеніти.
О, літо, в гарячих обіймах твоїх
Дай, Боже, мені не згоріти,
Виводиш з крутих лабіринтів доріг
На нову зелену орбіту.
А станеться так, що життя спопелить
У вирі стрімкім, швидкоплиннім,
Мій попіл у річку бурхливу жбурніть,
Посипте на рани тваринам.
***
© Людмила Паниченко. Всі права застережені.