Людмила ПАНИЧЕНКО

НА ПРОЩУ

Іду до Тясмина на прощу
Топить у хвилях розпач, біль,
Все найсвятіше, найдорожче
Сховала ніч під чорний бриль.
Дзеркально-темна прохолода
Відлунює небес печаль,
Усе пливе, усе проходить,
Я знову тут, о мій причал,
Прийшла із сповіддю до тебе:
Ти вмієш слухать і мовчать,
Притягувать святе до себе
Й провини грішникам прощать.

***

© Людмила Паниченко. Всі права застережені.