* * *
І він прийшов, гість неземний,
Упав на землю смутком білим,
їй осінь так відлебеділа,
Як літо пройдене мені
Небесний шарм і таїна,
Цілунок першого морозу
Та усмішка не крижана
Мене стрічає на порозі
А він летить сумний-сумний
І сипле зоряні дукати,
А Ви б хотіли їх придбати?
Та гість дарує їх мені
***
© Людмила Паниченко. Всі права застережені.