Віра ПАРОНОВА

ЗОЛОТА СЯЄВО

Золота сяєво,
Сонячне граєво
Заполонило весь світ.
Щедрими барвами,
Думами гарними
Осінь лишає свій слід.

Кленів мереживо
В’ється пожежею,
Тануть тополі-свічки.
Понад долиною
Жаром-калиною
Осінь сплітає вінки.

Глянь, як у просині
Срібними косами
Бабине літо летить.
Серце, мов повінню,
Радість наповнює,
Хочеться мить зупинить.

Золота сяєво,
Сонячне граєво
Килимом ляже до ніг.
Радість притишена
В серці залишиться
І розцвіте навесні.

***