Віра ПАРОНОВА

БАЛАДА ПРО ТЕРНОПІЛЬ
Музика Л. Міллера

Терен, терен в чистім полі.
Стигне віття охололе.
Вітер віття колихає,
Сум над полем пролітає.
Сум-журба, мов птах підбитий,
Плаче в небі, хоче жити.
Терен в полі, терен всюди,
Де колись ходили люди,
Де були людські оселі
І пісні дзвінкі, веселі.

То- піль-че!
Серце біль пече.
Час, як вода тече.

Життєдайна сила волі
Нищить терен в чистім полі,
На уламках і руїнах
Зводить замок старовинний.
Мури – міць, немов із криці.
Він облоги не боїться,
За свої могутні стіні
Заховав людей невинних.

Тар-нав-ский!
Слава на віки!
Час, наче плин ріки.

Серцю рідне все до болю 6
Понад озером тополі,
Навесні свічки каштанів
Стигнуть в ранішнім тумані,
А під осінь красить місто
Горобинове намисто.
Вічне небо над водою –
Вічна радість із журбою.
Замок, наче дух високий,
Захищає мир і спокій.

Тер-но-піль!
Моя радість й біль.
Нехай щастить тобі.

***