Марина ПАВЛЕНКО

* * *

Я — капітан кульбабових морів!
Над кораблем напну із мрій вітрила
й помчу. Та не до зір, що угорі, —
круг себе я галактики відкрила!

Отож — рушаймо! На зеленім тлі
жаріють зорі в листі, що мов крила.
Бо ж не лише у небі — на землі
і в морі теж без крил життя немиле.

Хай з неба не хапаємо зірок,
та стримати несила здивування:
немов у казці, в зоряний вінок
весна вквітчала землю на світанні.

Я! Капітан! Кульбабових! Морів!
Мій корабель — у зоряних узорах!
Колишуться над ним вітрила мрій,
фарватер мій — зелене в чистих зорях!

***

© Марина Павленко. Всі права застережені.