ЛЬВІВ, 1991
1
Щоб зігрітися в рідному слові,
під крило твоє, Львове, пірнула.
Мов курчатко під квочку.
2
Над міськрадою —
стяг синьо-жовтий.
Розтоптати!
Змішати з багном!
Спопелити!
… Тільки ж як одірвати
сонце від неба?
3
М М. та Б.І. Сенчинам,
нашим добрим львів’янам
Андрійко малює
машини та коней,
а Соломійка —
сонечко.
І всьоме —
сонечко.
І всоте —
сонечко.
Та ще й усміхається.
…А я все дивуюсь:
ну, чом у цім домі
так мені тепло?!
4
Кущичок білоцвіту
зі мною приїхав зі Львова.
Щоб на Вербну неділю розквітнути
банями святого Юра.
***
© Марина Павленко. Всі права застережені.