ШАЙТАН-МЕРДВЕН (“ЧОРТОВІ СХІДЦІ”)
Монолог Чорта
— Ну, що ж, послухай, пане мій вельможний.
Ці скелі… Кажуть, ними я до Бога
хотів піднятись. Як лиш може кожний
таке верзти? Бо що мені до нього,
як я й собі давно вже не спроможний
зарадити, і вже давно убога
моя печера, а ціпок дорожній
боїться навіть погляду чужого?
В долині, бач, біліють людські хати?
Їм на язик аби хоч щось хто кинув —
мерщій почнуть судити і плескати!
Отож якщо жахіть жадаєш, сину,
не поспішай у чорта їх шукати:
вони всі не від чорта — від людини!
***
© Марина Павленко. Всі права застережені.